Цивільний (гражданский) кодекс України

Головна >> Про Рекомендації парламентських слухань Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні

Про Рекомендації парламентських слухань Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні

                                                          
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських
слухань "Актуальні проблеми зрошення,
підтоплення та повеней в Україні"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 29, ст.248 )

Враховуючи пропозиції учасників парламентських слухань
"Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні",
що відбулися 15 лютого 2006 року, Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Актуальні
проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2007 року
проінформувати Верховну Раду України про стан виконання цієї
Постанови.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети
Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних
відносин і з питань екологічної політики, природокористування та
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 23 лютого 2006 року
N 3506-IV

СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 23 лютого 2006 року
N 3506-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань "Актуальні
проблеми зрошення, підтоплення
та повеней в Україні"

Учасники парламентських слухань "Актуальні проблеми зрошення,
підтоплення та повеней в Україні", що відбулись у Верховній Раді
України 15 лютого 2006 року, відзначають таке.
Україна належить до країн, де перетворення
сільськогосподарського виробництва у високорозвинутий сектор
економіки неможливе без зменшення його залежності від
несприятливих природно-кліматичних умов шляхом ведення зрошуваного
землеробства у зонах недостатнього та нестійкого зволоження, які
охоплюють майже дві третини території держави. Сьогодні площа
зрошуваних земель в Україні становить 2,2 млн гектарів, або
6,7 відсотка площі сільськогосподарських угідь. Ці землі є
національним багатством і страховим фондом держави у забезпеченні
продукцією рослинництва.
Меліоративна система загальнодержавного значення, зокрема
магістральні та міжгосподарські канали, трубопроводи, насосні
станції, гідротехнічні споруди, захисні дамби (балансовою вартістю
10,5 млрд гривень) можуть подавати воду для поливу
сільськогосподарських культур на площі близько 2 млн гектарів.
Проте технічний стан внутрішньогосподарських меліоративних систем,
які перебувають на балансі сільськогосподарських підприємств та у
комунальній власності, дозволяє поливати лише близько
950 тис. гектарів земель (43 відсотки від наявних), а фактично
поливається - 650 тис. гектарів, або третина наявної площі
зрошення.
Основними причинами такої ситуації є недостатня фінансова
підтримка державою розвитку сфери меліорації земель, недосконала
система кредитування, відсутність часткової компенсації вартості
дощувальної та іншої меліоративної техніки, незбалансованість цін
на сільськогосподарську та промислову продукцію. Комплексну
програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного
стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до
2010 року, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2000 року N 1704 ( 1704-2000-п ), профінансовано
у частині реконструкції і будівництва зрошувальних систем лише на
один відсоток. Внаслідок цього, на думку учасників парламентських
слухань, через незадовільний технічний стан
внутрішньогосподарських меліоративних систем не можуть
використовуватися зрошувані землі на площі понад 600 тис.
гектарів, а забезпеченість дощувальною технікою взагалі дійшла
критичної межі. За потреби 26 тис. одиниць в наявності є 8 тисяч
дощувальних машин, з яких лише 5,5 тисяч перебувають у робочому
стані, при цьому понад 80 відсотків з них уже відпрацювали
нормативний термін експлуатації. Крім того, за останні 15 років з
різних причин переведено у богарні землі 435 тис. гектарів
зрошуваних земель.
Водночас внаслідок реформування агропромислових підприємств
кількість користувачів меліорованих земель збільшилась у декілька
разів, змінилися також структура і належність меліоративних
фондів. Внутрішньогосподарські меліоративні системи протягом
останніх років фактично залишилися без господаря, і така ситуація
призвела до руйнування окремих елементів меліоративних мереж,
пограбування трубопроводів, порушення технологічної цілісності
меліоративних систем.
Рішення Уряду України про порядок безоплатної передачі до
комунальної власності об'єктів соціальної сфери, житлового фонду,
внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних
сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню у
процесі реорганізації цих підприємств, та передачі їх на баланс
підприємств-правонаступників, виконується не повною мірою. Через
неврегульованість питань оподаткування операцій щодо передачі до
комунальної власності внутрішньогосподарських меліоративних систем
на сьогоднішній день передано районним, сільським та селищним
радам лише 69 відсотків цих систем. Залишаються також не
визначеними їх правове і фінансове забезпечення, утримання та
використання.
Не відповідає науковим рекомендаціям сучасна структура
посівних площ на зрошуваних землях, практично припинені роботи з
хімічної меліорації ґрунтів, різко скорочено обсяги внесення
органічних і мінеральних добрив. Гострою проблемою, що значно
погіршує потенціал сучасного зрошуваного землеробства, є нестача
кваліфікованих фахівців. Неналежно здійснюються впровадження
ресурсо- і енергозберігаючих технологій ведення землеробства на
меліорованих землях, відсутня статистична звітність щодо їх
використання.
Як наслідок зрошуване землеробство - важлива складова
виробництва продукції рослинництва - втрачає роль стабілізуючого
фактора продовольчого та ресурсного забезпечення держави, особливо
в роки з несприятливими погодними умовами.
Занепокоєння викликає ситуація щодо підтоплення та повеней.
Останнім часом, у зв'язку з глобальними змінами клімату, настанням
циклічних періодів підняття рівнів підземних вод та збільшення
кількості опадів, надмірною зарегульованістю річок водосховищами
та ставками, скороченням площ лісових насаджень, незадовільним
функціонуванням у населених пунктах зливової каналізації та інших
систем водовідведення, значними втратами води в системах
водопостачання, виведенням з експлуатації шахт та кар'єрів шляхом
затоплення гірничих виробок, неконтрольованим зрошенням
присадибних ділянок, а також порушенням правил забудови територій,
в Україні набули значного поширення процеси підтоплення земель.
Площі природного та техногенного підтоплення в окремі роки
охоплюють до 70 тис. квадратних кілометрів, або 12 відсотків
території України. Підтоплення зазнають більше 2 тисяч міст, селищ
і сільських населених пунктів з населенням до 16 млн жителів.
Особливо загрозливого характеру процеси підтоплення набули у
Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській та
деяких інших областях. Соціально-економічні збитки від цього явища
у сільській місцевості становлять понад 1 тис. гривень, а у містах
і селищах - до 15-20 тис. гривень на один гектар підтоплених
територій.
Проте затверджені державні програми з попередження підтоплень
та ліквідації їх наслідків реалізуються вкрай незадовільно.
Фінансування їх з Державного бюджету України здійснюється в
обсягах 15-25 відсотків від потреби, недостатньо використовуються
при цьому також кошти місцевих бюджетів. Суб'єктами господарювання
продовжують порушуватися встановлені законодавством режими їх
діяльності у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах,
що значно підвищує вразливість територій до процесів підтоплення.
Одним із найнебезпечніших проявів шкідливої дії вод для
багатьох регіонів України залишаються катастрофічні паводки та
повені. Практично не існує жодної території, де б не відчувався їх
негативний вплив. Найбільшої шкоди від них зазнають гірські та
передгірські райони Карпат. Часто потерпають від повеней також
райони Полісся, придунайські землі, Донбас і Крим. Населенню та
економіці країни завдаються при цьому значні збитки.
Враховуючи важливість проблем відновлення та ефективного
використання меліоративних систем для сталого продовольчого
забезпечення держави, зменшення залежності сільськогосподарського
виробництва від кліматичних умов, запобігання підтопленню земель,
шкідливій дії повеней і паводків та ліквідації їх наслідків,
учасники парламентських слухань "Актуальні проблеми зрошення,
підтоплення та повеней в Україні" рекомендують:
1. Верховній Раді України прискорити розгляд та прийняття
проекту Закону України про внесення змін до Водного кодексу
України (щодо приведення у відповідність водного і земельного
законодавства), реєстр. N 8022.
2. Кабінету Міністрів України:
1) забезпечити виконання в повному обсязі постанов Верховної
Ради України від 20 лютого 2003 року "Про рекомендації
парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного
законодавства в Україні" ( 565-15 ) та від 6 березня 2003 року
"Про рекомендації парламентських слухань "Підтоплення земель в
Україні: проблема та шляхи подолання" ( 609-15 );
2) скоригувати до 1 липня 2006 року Комплексну програму
розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану
зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до
2010 року ( 1704-2000-п ) в частині реконструкції та будівництва
меліоративних систем, Комплексну програму захисту від шкідливої
дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь
в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року
( 1173-2000-п ) та Комплексну програму ліквідації наслідків
підтоплення територій в містах і селищах України ( 160-2002-п ),
затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 16
листопада 2000 року, 26 липня 2000 року і 15 лютого 2002 року
відповідно, та забезпечити фінансування їх реалізації з Державного
бюджету України;
3) розробити та затвердити Державну програму комплексного
захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів
Херсонської області від затоплення поверхневими та підтоплення
ґрунтовими водами на період 2007-2015 років і передбачити
фінансування її з Державного бюджету України;
4) розробити і внести на розгляд Верховної Ради України
проекти законів України про внесення змін до законів України:
"Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) - щодо
збільшення видатків державного бюджету на виконання державних
цільових програм, пов'язаних з розвитком меліорації земель та
захистом від шкідливої дії вод, передбачених Законом України "Про
Загальнодержавну програму розвитку водного господарства"
( 2988-14 );
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) - щодо
звільнення від оподаткування операцій з передачі у комунальну
власність внутрішньогосподарських меліоративних систем;
"Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для
агропромислового комплексу" ( 3023-14 ) - щодо спрямування коштів
державного бюджету на компенсацію сільськогосподарським
товаровиробникам вартості зрошувальної та поливної техніки;
"Про концесії" ( 997-14 ) - щодо включення меліоративних
систем до переліку об'єктів, що можуть надаватися у концесію;
5) ввести з 2006 року мораторій на списання основних фондів
внутрішньогосподарських меліоративних систем, побудованих за
рахунок державних капітальних вкладень, та переведення зрошуваних
земель у богарні землі;
6) відновити статистичну звітність щодо використання
меліорованих земель в Україні;
7) розробити і затвердити у 2006 році нормативно-правові акти
щодо:
порядку використання меліоративних фондів і меліорованих
земель;
порядку списання основних меліоративних фондів і переведення
зрошуваних земель у богарні землі та осушуваних - у немеліоровані
угіддя;
механізмів стимулювання товаровиробників за ефективне
використання зрошуваних земель, збереження родючості ґрунтів та
довкілля, а також санкцій за погіршення меліоративного стану
сільськогосподарських угідь;
впровадження у водному господарстві механізмів басейнового
принципу управління;
спрямування плати за використання водних ресурсів на
фінансування підтримання належного стану водогосподарських
об'єктів, їх реконструкцію та здійснення заходів із запобігання
шкідливій дії вод;
8) провести інвентаризацію земель водного фонду та
водогосподарське екологічне районування території України,
розробити і запровадити екологічні паспорти річок у системі
державного моніторингу вод;
9) забезпечити пріоритетність бюджетного фінансування
науково-дослідних робіт з розробки сучасних енерго- та
ресурсозберігаючих технологій у зрошуваному землеробстві та
вдосконалення структури посівів на зрошенні, відновлення хімічної
меліорації земель, суттєвого збільшення застосування всіх видів
добрив;
10) розглянути питання щодо створення на базі Державного
комітету України з водного господарства міністерства водного
господарства та меліорації земель України для забезпечення
цілісної системи управління використанням і охороною водних
ресурсів та ефективного функціонування водогосподарського і
меліоративного комплексів держави;
11) забезпечити за державним замовленням відповідно до
потреби виробництва в обсягах і за напрямами підготовку кадрів для
водного господарства та меліоративного землеробства. Передбачити у
вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації підготовку
агрономів-меліораторів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"
за напрямом підготовки "агрономія";
12) щорічно розглядати питання щодо виконання комплексних
програм, пов'язаних з розвитком меліорації земель та захистом від
шкідливої дії вод.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям:
1) забезпечити завершення у 2006 році передачі у комунальну
власність внутрішньогосподарських меліоративних систем, збереження
об'єктів їх інженерної інфраструктури, створення при органах
місцевого самоврядування структурних підрозділів з управління та
нагляду за використанням внутрішньогосподарських меліоративних
систем, а також кооперативів та інших господарських структур з їх
обслуговування;
2) забезпечити виконання у необхідних обсягах робіт з
вертикального планування територій населених пунктів, будівництва
та реконструкції зливової каналізації та водовідвідної мережі,
захисних дамб та дренажних систем, вжити заходів щодо скорочення
втрат води у мережах водопостачання; посилити контроль за
господарською діяльністю на землях водного фонду, у водоохоронних
зонах та прибережних захисних смугах, за екологічно безпечним
поливом присадибних ділянок;
3) завершити протягом 2006 року відведення і винесення в
натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо
водойм, вжити заходів щодо обмеження використання
паводконебезпечних територій та посилення міжнародної
протипаводкової координації на транскордонних водних об'єктах,
своєчасного надання населенню інформації про ризики виникнення
високих повеней, паводків, льодових заторів тощо.
4. Генеральній прокуратурі України посилити контроль за
дотриманням органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог
законодавства щодо збереження меліоративних фондів, які
перебувають у державній та комунальній власності.

Сайт "Цивільний кодекс України" — громадський проект Компанії Wizardry © Copyright © 2021 . Sitemap
Создание сайта - Wizardry